Традиції колядування

 Повномасштабне вторгнення Росії в Україну стало першою великою війною в Європі після Другої світової. Що тоді, під час боротьби з німецькою, а потім – радянською окупацією, що зараз, під час війни за свою незалежність, українці колядували. Різдво ж бо настає завжди.

   

«Фольклор – це усний документ епохи. Тож і військові мотиви у різних жанрах фольклору з’являлися, зокрема і в колядах. Цілий пласт з’явився у період національно-визвольних змагань. Частина цих творів – нові або перероблені тексти, покладені на мелодії вже давніше відомих коляд – часто цим мелодіям по 300-400 років. Є коляди з авторськими мелодіями, в яких розповідається про народження Христа і про те, як він благословляє Україну, як українці з різних регіонів приносять йому дари і Христос дивується, яка це прекрасна країна, люди йому жаліються на долю і просять благословення», – говорить Анна Черноус.

Утім, коляди із трагічними і воєнними мотивами співали не скрізь і не для всіх. За словами Анни Черноус, свідки згадують, що були кілька спеціальних коляд, що співали сім’ям, чиї сини або чоловіки були в УПА.

«Що найбільше боліло – те і відображалося. Але це співали майже пошепки. Тож ці тексти збереглися погано», – додає дослідниця.

Військові мотиви у колядах – це не лише про національно-визвольну боротьбу. Деякі з них беруть початок ще від княжих або козацьких часів.

«У 20-му столітті нам намагалися нав’язати інший образ українця і ми забули, що окрім нації хліборобів, ми ще й нація воїнів. Так склалося. Та новотвори 20-го століття – особливо актуальні зараз. Таке враження, що вони створені лише цього року», – каже Анна Черноус.

І ось приклад. Колядка із села Лани Івано-Франківської області, надана для публікації ГО «Музична майстерня «Гурба» (якою керує Анна Черноус) в некомерційних цілях:

Нова радість стала, яка не бувала

Над вертепом звізда ясна на весь світ засіяла. (2)

Ой ти, старий батьку, ой ти, стара мати,

Не жалій же свого сина за Вкраїну дати. (2)

Бо ми українці не спали на волос,

Лиш читали і писали український голос. (2)

Український голос, голос, як органа,

Чорна шапка, гордий тризуб, синьо-жовта фана (2)

Ой москаль північний, він наш ворог вічний,

Знищив нашу січ козацьку, та й ще тепер нище. (2)

До такого типу колядок були й особливі віншування:

Вінчую вас, господарю, що Христос народився,

Що наш нарід український від ярма звільнився!

Не всі Христа чули, не всі Христа знали,

Не всі браття-українці Різдва дочекали.

Ті, що в полі, ті, що в морі, ті, що на Сибіру,

Що понесли тяжкі муки за Христову віру.

Тож тепер ми Рожденного Ісусика просим –

Нехай наша Україна своє ім’я носить.

Нехай голосить, всіх нас прославляє,

Нехай на Україні Христос ся рождає!

https://zaxid.net/statti_tag50974/