Свято було встановлено 1997 року указом Президента України на підтримку ініціативи Міністерства агропромислового комплексу України та Спілки пасічників України. Метою свята є привернення уваги до важливої ролі бджіл у природі та вшанування важкої праці пасічників.
На цей час у столиці нашої країни – у Києві – існує Інститут бджільництва ім.П.і. Прокоповича, заснований у 1989 році. Він названий на честь Петра Прокоповича – пасічника, який першим винайшов рамковий вулик розбірного типу. Цей винахід дозволив добувати мед, не вбиваючи бджіл і не руйнуючи стільники, як це робилося раніше.
19 серпня по всій країні проходять фестивалі та ярмарки, на яких можна спробувати різні сорти меду. Виробники пропонують віск, маточне молочко, прополіс та інші продукти бджільництва.
Всесвітній день фотографії
Ця подія важлива для всіх шанувальників фотознімків та тих, хто просто полюбляє фотографувати. Зараз кожна людина з телефоном може зробити яскраві, якісні фото та зберегти їх у пам’яті гаджета. Але все було набагато складніше, коли людство тільки «познайомилося» з фотографією.
День фотографії (World Photography Day) був заснований 19 серпня 2009 року відомим австралійським фотографом Корскі Ара, а вперше відсвяткований у 2010.
Дата свята обрана на честь події, що сталася 19 серпня 1839 року, коли французький уряд придбав патент на процес дагеротипії – першого фотографічного процесу, і оприлюднив його для світу безкоштовно. Дагеротипія була розроблена французькими винахідниками Луї Дагером і Жозефом Нісефором Ньєпсом 1837 року.
Толерантність — це терпимість до відмінностей між людьми, культурами, релігіями, повага до чужих поглядів, поведінки та способу життя без агресії та насильства терпимість до відмінностей між людьми, культурами, релігіями, повага до чужих поглядів, поведінки та способу життя без агресії та насильства. Це готовність приймати інших такими, якими вони є, і взаємодіяти з ними на засадах згоди та порозуміння. Толерантність не означає відмову від власних переконань, а передбачає визнання права інших на вільний вибір та самовираження. Суспільний аспект: це повага до різноманіття культур, форм самовираження та світогляду, що є основою для мирного співіснування в суспільстві. Особистісний аспект: це індивідуальна чеснота, що виявляється у готовності сприймати думки, які відрізняються від власних, і досягати взаємодії без тиску. Відмінність від інших понять: толерантність не слід плутати з безрозсудністю, покірністю чи відмовою від своїх принципів. Це активне розуміння та повага...
20 листопада – важлива дата, оскільки в 1959 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Декларацію прав дитини. Також 20 листопада в 1989 році Генеральна Асамблея ООН прийняла Конвенцію про права дитини. Починаючи з 1990 року одночасно з Всесвітнім днем дітей також відзначають річницю дня прийняття Генеральною Асамблеєю ООН як Декларації, так і Конвенції про права дітей. Матері та батьки, вчителі, медсестри та лікарі, урядовці та активісти громадянського суспільства, релігійні та громадські авторитети, корпоративні магнати та медіа-професіонали, а також молоді люди та самі діти можуть зіграти важливу роль у введенні Всесвітнього дня дітей до їхнього життя, суспільства, громади та нації. Всесвітній день дітей пропонує кожному з нас точку опори для відстоювання та зміцнення прав дітей, перетворюючи їх на діалоги та дії, які створять кращий світ для дітей. Статистичні дані Близько 1,5% всього дитячого населення України проживають в інтернатах, проте тільки 8% з них є с...
Державний прапор України, синьо-жовтий, має багату історію та глибоке символічне значення. Він використовувався під час трьох проголошень Української державності та трьох сучасних революцій. Ось декілька цікавих фактів про нього: Символізм кольорів: Синій колір традиційно асоціюється з чистим небом, а жовтий – з колоссям пшениці, що символізує родючість української землі. Існують також релігійні трактування, де синій – це все земне, а жовтий – уособлює Творця, або ж кольори символізують воду та вогонь. Історичні етапи: Поєднання жовтого та синього кольорів має глибоке коріння, зокрема, вони були присутні на гербі Галицько-Волинського князівства. Вперше синьо-жовтий прапор був офіційно затверджений Центральною Радою у 1918 році як прапор Української Народної Республіки. Цікаво, що український прапор є одним із небагатьох слов'янських прапорів, який не містить червоного кольору. Так...
Коментарі
Дописати коментар